Замовити зворотній дзвінок
Кошик
Кошик

0 товаров

$0

Блог о янтаре

БЛОГ ПРО БУРШТИН

Український бурштин

count-view 10843
ukrburshtyn.com

На Україні бурштин знали здавна. Первинні розробки його відомі біля Києва (район Міжгір'я та Вишгорода) і на Волині (поблизу сучасного Клесова). У 1870 р. біля Києва в одному шарі було знайдено 50 шматків самоцвіту різної величини масою понад 800 г (про це в 1875 р. повідомляє А.С. Рогович).

Бурштин вимивався Дніпром та іншими річками під час повені, виносився талими та дощовими водами з балок і ярів. У далекі часи його видобуток не тільки задовольняв місцевий попит, але й давав можливість вивезення його в античні країни по берегах Середземного моря і в східні держави. У 1843 р. «Журнал Міністерства внутрішніх справ» писав з цього приводу наступне: Берислав знаходиться в місці злиття Самари з Дніпром, і є дані, що тут було давнє поселення греків. Але ще раніше греків - фінікійці першими почали торгувати бурштином, маючи стосунки з Північним Причорномор'ям. Чи не тут вони вперше познайомилися з бурштином, перш ніж дістатися до віддаленого Куриш-Гаф? - задається питанням автор.

Відомий російський історик та археолог початку XX ст. І. Е. Забєлін відзначав, що стародавні греки мали вірні відомості про видобуток бурштину з землі - в Скіфії, в Києві і його околицях. І про київський бурштин, вважає він, могли ходити розповіді, що його привозять з берегів Північного моря-океану.

Давньоримський історик Пліній Старший писав на початку нашої ери, що в Скіфії бурштин видобувають в двох місцях: в одному місці білий, кольору воску, в іншому - жовтий. Поверхневі розробки невеликих київських родовищ, доступні для гірників, поступово були вироблені, занедбані та забуті.

Невеликі прояви бурштину здавна були відомі в західних областях України на території нинішніх Львівської та Івано-Франківської областей. У відкладеннях Львова та його околиць ще в середині минулого століття знаходили бурштин червоного кольору. Камінь не тільки здобували по Дніпру і його притоках, на Волині та в Передкарпатті, а й обробляли в цих місцях.

Колірна палітра Українського бурштину досить багата: крім жовтого, зустрічаються білий, медово-червоний, червоний, помаранчевий і темно-вишневий та рідкісний зелений бурштин.

Київський бурштин за складом і властивостями не поступався балтійському (сукцініту). Тому його іноді називали київським сукцінітом. Зараз бурштин знаходять на неогенових (міоценових) відкладеннях, що покривають сірчані руди в Язівському, Немирівському, Роздільському і Подорожненському родовищах. У кар'єрі копальні Язівського родовища враховано понад 2000 шматків самоцвіту величиною від міліметра до 25 см і масою від декількох міліграмів до півтора кілограма. Безбарвні, жовтувато-білі, жовті, коричнево-жовті, світло і жовто-коричневі, прозорі, напівпрозорі та непрозорі кольори самоцвіту. Простежена зміна ступеню прозорості каменю по розрізу. Прозорі самоцвіти зосереджені в його середині.

З палеогеновими відкладеннями пов'язане єдине на Україні Клесівське родовище бурштину. За даними українського геолога В. І. Панченко, воно знаходиться в зоні обрамлення протерозойських кристалічних порід північно-західній частині Українського щита осадовими утвореннями палеогену. Розсип складається з декількох ділянок, два з них розкриті кар'єрами 472 і 43 (Великий Пугач). Ця ділянка розташована в 1 - 4 км на північний захід від станції Клесів. Продуктивний горизонт родовища складається з трьох піщаних шарів, складених разнозерністими кварцовими пісками, які не однаково збагачені глиняною речовиною, органічним матеріалом та бурштином. Нижній шар спорадично збагачений глауконітом, тому порода яка містить бурштин набуває блакитного відтінку. Куски бурштину досягають розміру 10 см. За даними В. І. Панченко та А. С. Ткачука, вміст бурштину в родовищі - від 15 до 310 і навіть 1000 г/м3, середнє - 50 г/м3.

На відміну від прибалтійського бурштину Клесівський значно віддалений від моря. Можна припустити, що в палеогеновий час не далеко від селища знаходився морський берег. Положення давньої берегової лінії на Волині фіксується й іншими знахідками бурштину на цій території. Відомо, що на кордоні еоцену та олігоцену проходили вертикальні тектонічні рухи земної кори, які приводили до трансгресії (настання) і регресії (відступу) моря.

Німецький дослідник Ф. Каунховен встановив, що в третинний період на території нинішнього Калінінградського півострова взаємопроникнення моря і суші змінювалися 19 раз. У післяолігоценовий час поклади бурштину піддавалися дії денудаційних факторів, він відносився водами в новітні відкладення.

Популярные товары Популярні товари Популярные товары

У льодовикову епоху на півдні Прибалтики частина покладів була відторгнена від основного родовища рухався льодовиком. Льодовикові води та море рознесли шматки породи з бурштином по різних країнах Європи. Виходи таких порід збігаються з кордоном льодовикових відкладень, що залягають на кордоні третинних і четвертинних відкладень. З цим процесом пов'язане перебування невеликих скупчень бурштину в Польщі та Німеччині. Породи, що містять бурштин, на підводному схилі Калінінградського півострова і в наші дні піддаються активній дії морських хвиль. Помітна кількість бурштину викидається на пляжі на великій частині південного узбережжя Балтійського моря. Вимиваючий камінь прибережні течії часто забирають на значні відстані від місця його первинного знаходження.

Дослідники стверджують, що з флювіогляціальними, озерно-болотними та прибережно-морськими відкладеннями кайнозойського віку пов'язані знахідки бурштину на території Білорусії. За сукупністю палеотектонічних, фаціальнопалеогеографіческіх даних та результатами випробування в Білорусії виділяються дві бурштномісткі області: Поліська, що оздоблює з півночі Лукувско-Ратнівське підняття і північно-західні схили Українського щита, та Мікашевічско-Житковичска, приурочена до схилів однойменного горсту, та ін. Бурштин зустрічається в палеогенових кварцево-глауконітових пісках у вигляді шматків та їх уламків розміром 0,25-9 мм, рідше до 7 см (попадається навіть до 20 см). У четвертинних відкладеннях бувають шматки завбільшки з кулак. Палеогеновий бурштин знаходиться на значних (30-70 м) глибинах, четвертинний залягає в 6-15 м від поверхні. Максимальні концентрації бурштину (до ПО г/м3) відзначені в відкладеннях київського ярусу (середній палеоген) на Поліській улоговині. В межах Мікашевічско-Житковичскої області зміст самоцвіту менший; максимальні концентрації (до 33 г/м3) відзначені в кварцево-глауконітових пісках верхів київського ярусу.

Категории

Схожі статті в блозі

Забарвлення та прозорість бурштину

Забарвлення та прозорість бурштину
count-view 10899 date 21/03/2014
Забарвлення бурштину досить багате - фахівці виділяють від 200 до 400 ...

Обробка бурштину

Обробка бурштину
count-view 19973 date 09/04/2015
Підготовка каменю до обробки Для обробки бурштину слід пройти цілий ...

Як видобувають бурштин

Як видобувають бурштин
count-view 43441 date 03/06/2015
Унікальний спосіб видобутку розроблений і випробуваний в 2008 - 2010 рр. в ...

Переглянуті товари

Отримайте знижку - 3%

Підпишіться на наші новини

УкрБурштин