Якщо говорити про пам'ятки мистецтва і культури, що мають світове значення, не можна не згадати картини Леонардо да Вінчі. Безсумнівно, однією з найбільш відомих є його робота «Тайна вечеря». Хтось стверджує, що на її написання майстра надихнула Божа іскра, а хтось твердить, що заради такої майстерності він продав душу дияволу. Незаперечно одне - те вміння і ретельність, з якою художник відтворив всі нюанси сцени з Євангелія, до сих пір залишаються недосяжною мрією для більшості живописців.
Отже, які ж секрети приховує це зображення? Читайте - і дізнаєтеся!
Сцена останньої вечері Христа зі своїми учнями
Історія створення картини
Леонардо да Вінчі отримав замовлення на написання «Тайної вечері» від свого покровителя - герцога Мілана Людовіко Сфорца. Це сталося в 1495, а причиною послужила смерть дружини правителя, скромної та набожної Беатріче д'Есте. При її житті відомий ловелас Сфорца нехтував спілкуванням з дружиною заради розваг з друзями, але все ж по-своєму любив її. У літописах зазначено, що після смерті своєї дами він оголосив п'ятнадцятиденний траур, молячись в своїх покоях і не залишаючи їх ні на хвилину. А після того, як цей термін закінчився, він замовив придворному художнику (яким в той час як раз і був Леонардо) картину в пам'ять про покійну.
Розміщується фреска в домініканському храмі Санта-Марія-делле-Граціє. Її написання тривало цілих три роки (тоді як зазвичай на виконання такої картини було потрібно близько трьох місяців) і було завершено лише в 1498 р. Причиною для цього послужила незвичайно масштабних розмірів робота (460×880 см), і новаторська техніка, використана майстром.
Церква Санта-Марія-делле-Граціє. Мілан
Леонардо да Вінчі писав не по вологій штукатурці, а по сухій, щоб мати можливість бачити кольори та деталі. Крім того, він використовував не тільки олійні фарби, а й темперу - суміш пігменту і яєчного білка - що також стало приводом швидкого погіршення стану витвору. Руйнуватися картина почала вже через двадцять років після того, як художник зробив останній мазок. Зараз для того, щоб зберегти її для нащадків, здійснюється цілий комплекс спеціальних заходів. Якщо цього не робити, фреска повністю зникне вже через 60 років.
Задум майстра
Картина Леонардо да Вінчі Тайна вечеря зображує один з найвідоміших і зворушливих епізодів в Євангелії. Згідно з богословськими викладеннями, саме вона відкрила шлях Господа до хреста, як до останнього бою зі злом і смертю. У цей момент любов Христа до людства проявилася явно і зримо - Він пожертвував божественним світлом, щоб піти в смерть і темряву. Розділивши хліб з учнями, Господь тим самим долучився до кожного з нас, залишив Свій заповіт. Але разом з тим хтось може і відкинути цю можливість - адже Бог не тільки любов, а й свобода, і це демонструє нам вчинок Іуди.
Щоб гідно передати у фарбах цю глибоку і багатозначну сцену, Леонардо зробив значну попередню роботу. Як зазначено в записках сучасників, він ходив по вулицях Мілана в пошуках натурщиків. Майстер смішив їх, засмучував і дивував, спостерігав за тим, як люди сваряться і миряться, зізнаються в коханні та розлучаються - щоб потім зобразити це в своєму витворі. Саме тому всі учасники Тайної вечері на фресці наділені індивідуальністю, своїм виразом, позою і настроєм.
Перші ескізи Тайної вечері. Знаходяться у Венеціанській Академії
Крім того, живописець відмовився від традиційних іконописних канонів на користь реалістичного і натурального зображення. На ті часи писати Ісуса та апостолів без звичних вінців, німбів і мандорли (золотого сяйва навколо всієї фігури) було досить сміливим задумом, який навіть критикували деякі священики. Але після завершення роботи всі одноголосно визнали - краще передати божественну трапезу не вдавалося ще нікому.
Секрети картини Тайна вечеря Леонардо да Вінчі
Відомо, що да Вінчі був не тільки знаменитим художником, а й винахідником, інженером, анатомом, вченим, а дехто навіть приписує йому зв'язок з різноманітними містичними товариствами, яких в Європі XV столітті було досить багато. Тому, завдяки майстерності їх творця, витвори Леонардо да Вінчі також несуть такий собі наліт таємничості та загадковості. І саме навколо «Тайної вечері» таких упереджень і містифікацій існує надзвичайно багато. Отже, які ж секрети зашифрував творець?
За твердженнями істориків, які вивчають творчу спадщину епохи Відродження, найскладніше далося майстру написання Ісуса та Іуди Іскаріота. Господь мав постати перед глядачами як втілення доброти, любові та благочестя, тоді як Іуда - стати його протилежністю, темним антагоністом. Не дивно, що да Вінчі ніяк не міг відшукати відповідних натурщиків. Але одного разу під час богослужіння він побачив в церковному хорі молодого півчого - його юне обличчя було настільки натхненним і бездоганним, що живописець відразу ж зрозумів, що саме ця людина може стати прообразом Христа. Але навіть після того, як його фігура була написана, художник довго коригував і виправляв його, намагаючись домогтися досконалості.
Прообраз Іуди і Ісуса Леонардо малював з одного натурника, не знаючи про це
Залишилося зобразити лише Іскаріота - і знову Леонардо не зміг знайти потрібну людину. Він вирушав у найбрудніші та запущені райони Мілана, годинами бродив по низькопробним тавернам і портам, намагаючись знайти того, чиє обличчя стало б придатною моделлю. І ось, нарешті, йому посміхнулася удача - в придорожній канаві він побачив п'яну людину. Художник наказав відвести його до церкви та, навіть не дозволивши прокинутися від сп'яніння, почав зображати образ. Після закінчення роботи п'яниця сказав, що вже бачив її один раз, і навіть брав участь - тільки в той раз з нього писали Христа... На думку сучасників, це доводило, як тонка грань між благополучним життям і падінням - і як легко її переступити!
Також цікаво, настоятель церкви, в якій розташовувалася фреска, часто відволікав Леонардо да Вінчі, вказуючи, що той повинен старанніше працювати, а не стояти годинами перед зображенням - і вже тим більше не бродити по місту в пошуках натурщиків! Нарешті це так набридло живописцю, що одного разу він пообіцяв абату, що намалює Іуду з його обличчям, якщо він негайно не припинить командувати та вказувати!
Учень чи Марія Магдалина?
До сих пір ведуться дискусії, кого Леонардо да Вінчі зобразив на картині по ліву руку від Спасителя. На думку деяких мистецтвознавців, ніжне, витончене обличчя цього персонажа просто не може належати чоловікові, а значить, художник ввів в сюжет Марію Магдалину - одну з жінок, що послідували за Пастирем. Дехто заходить ще далі, припускаючи, що вона була законною дружиною Ісуса Христа. Підтвердження цьому знаходять в розташуванні фігур на фресці - схилившись один до одного, вони утворюють стилізовану букву «М», яка б означала «Matrimonio» - шлюб. Інші дослідники не погоджуються з цим, запевняючи, що абриси тіл можна з'єднати лише в літеру «V» - ініціали да Вінчі.
Ісус та Марія Магдалина на фресці Тайна вечеря
Але існують і інші підтвердження того, що Магдалина була дружиною Христа. Так, в Євангелії можна побачити згадки про те, як вона омивала Його ноги миром і витирала їх волоссям (Ін. 12:3), а це могла робити лише жінка, яка перебувала з чоловіком у законному шлюбі. Крім того, деякі апокрифи стверджують, що на момент розп'яття Господа на Голгофі Марія була вагітною, а народжена нею дочка Сара стала прародителькою французької королівської династії Меровінгів.
Розміщення фігур і предметів
Тайна вечеря Леонардо да Вінчі відрізняється не тільки реалістичністю і жвавістю людських фігур - майстер ретельно пропрацював і навколишній їхній простір, і столові прилади, і навіть пейзаж. Кожна риса витвору містить в собі закодоване послання.
Наприклад, вчені з'ясували, що порядок, в якому на фресці розташовуються фігури апостолів, зовсім не випадковий - він відповідає послідовності зодіакального кола. Так, якщо дотримуватися цієї закономірності, то можна побачити, що Ісус Христос був козерогом - символом руху вперед, до нових вершин і досягнень, духовного розвитку. Цей знак ототожнюється з Сатурном - божеством часу, долі та гармонії.
А ось загадкова фігура поруч зі Спасителем, про яку вже йшлося вище, розташована під знаком Діви. Це ще один доказ на користь того, що майстер показав на картині саме Марію Магдалину.
Ікона з бурштину «Тайна вечеря» Леонардо да Вінчі
Цікаво вивчати й розташування предметів на столі. Зокрема, біля руки Іуди можна побачити перевернуту сільничку (що вже в ті часи вважалося прикметою, що передвіщає біду), а крім того, його тарілка порожня. Це знак того, що він не зміг сприйняти благодать, даровану пришестям Господа, відкинув Його дар.
Приводом для диспутів служить навіть риба, подана для трапези. Мистецтвознавці довго сперечалися, що саме зобразив Леонардо. Одні кажуть, що це оселедець - її італійська назва, «aringa», співзвучно з «arringare» - вчення, проповідь, повчання. А ось за версією інших, це вугор - на діалекті Східної Італії його називають «anguilla», що для італійців звучить схоже на «той, хто відкидає релігію».
За час свого існування фреска не раз опинялася під загрозою знищення. Так, під час II Світової війни артилерійський снаряд, що влетів у вікно церкви, спотворив і частково зруйнував усі стіни - за винятком тієї, де був написаний витвір!
Знаменита картина все ще існує - і відкриває перед нами все нові та нові таємниці, розгадка яких тільки попереду. А тим часом ви можете милуватися на численні копії та репродукції, виконані з самих різних матеріалів. Наприклад, Тайна вечеря з бурштину, висипана з самоцвітної крихти та інкрустована великими каменями, просто вражає - в ній поєднуються майстерне виконання і загадковість оригіналу!
