Замовити зворотній дзвінок
Кошик
Кошик

0 товаров

$0

Блог о янтаре

БЛОГ ПРО БУРШТИН

Картина Рєпіна І. Ю. - все про велике полотно

count-view 10056
ukrburshtyn.com

Ілля Рєпін картиниПротистояння козаків та іноземних загарбників - важлива частина становлення України як держави. В ті часи відбувалося безліч значимих подій - страшних, героїчних, а інколи й кумедних. Про один з таких моментів, зображених на відомій картині, і розповість Вам наша стаття.

Як з'явилася картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану»?

Ілля Юхимович Рєпін (1844-1930 рр.) народився в с. Чугуїв (Харківська обл.). З самого юного віку хлопчик прагнув якомога краще пізнати свою країну, її історію та звичаї. А допомагала йому в цьому мати - активна і діяльна жінка. Вона навіть організувала невеличкий гурток, де займалася з дітьми односельців. Не дивно, що юнак перейнявся щирою любов'ю до української культури, оспівуючи її на своїх полотнах.

І однією з найбільш прославлених робіт живописця, де переплелися легенди і сучасність, стала картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Майстер працював над масштабним шедевром (203*358 см) з 1880 по 1891 р, перебуваючи в м. Дніпрі, Санкт-Петербурзі та на Кубані, а ще гостюючи в маєтку Качанівка Чернігівської губернії. Перш ніж взятися за пензлі і фарби, він створив безліч ескізів вугіллям, продумуючи композицію. У Харківському художньому музеї також збереглися начерки з обличчями натурщиків - Рєпін ретельно підбирав людей з колоритною зовнішністю, щоб передати атмосферу вольниці, свободи та рівності, що панували на Січі.

Поєднання неабиякої майстерності живописця і експресивності самої сцени й зробило полотно настільки виразним та красномовним. Такому враженню сприяє і пророблений антураж - всі деталі картини, аж до одягу козаків, їх зброї та бойових стягів, в точності повторюють справжні. Більш того, сама ситуація, зображена Іллею Юхимовичем, також має реальні коріння.

Ескіз картини деревним вугіллям (1878). Третьяковська галерея і приватна колекція
Ескізи картини Запорожці пишуть листа турецькому султану Ескіз картини Рєпіна
Картини Рєпіна фото Ілля Рєпін: картини та ескізи

 

Історичне підґрунтя - листування султана і козаків

І. Ю. Рєпін брав активну участь у громадському житті українців - вів бесіди з багатьма видатними особистостями, цікавився досягненнями науки і техніки, а також новітніми відкриттями в різних областях. Так художник і дізнався про документ, який виявив археолог і фольклорист Я. П. Новицький. Цей учений більше 30 років досліджував руїни всіх Запорізьких Січей, зібравши колекцію артефактів - козацьких ікон, трубок, прапорів та інших предметів. Серед них була і датована XVIII ст. копія чернетки листа, автором якого був кошовий отаман Іван Сірко.

Ілля Рєпін Запорожці. 1880-1891 рр.
Полотно, олія. 203×358 см. Державний Російський музей, Санкт-Петербург

Картина Рєпіна: «Запорожці пишуть листа турецькому султану»

 

У XIV-XVII ст. козаки посідали важливе місце на міжнародній політичній арені, беручи участь як у боях, так і в переговорах. З ними рахувалися навіть такі могутні держави, як Річ Посполита і Османська імперія. Це доводить розпорядження, відправлене Мехмедом IV в 1676 р. Ось чого вимагав турецький правитель:

«Я, султан і владика Блискучої Порти, син Мухаммеда, брат Сонця і Місяця, внук і намісник Бога на землі, володар царств Македонського, Вавілонського, Єрусалимського, Великого і Малого Єгипту, цар над царями, володар над володарями, винятковий лицар, ніким непереможний воїн, невідступний хранитель гробу Ісуса Христа, попечитель самого Бога, надія і втіха мусульман, великий захисник християн, повеліваю вам, запорозькі козаки, здатися мені добровільно і без жодного опору, і мене вашими нападами не змушувати перейматись.»

А ось якою була відповідь, зачитана в якості забавного курйозу на прийомі у Дмитра Івановича Яворницького, де серед гостей був і майбутній автор картини:

«Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого люципера секретар. Який ти в чорта лицар? Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати, твого війська ми не боїмося, землею і водою будем битися з тобою. Вавілонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, александрійський козолуп. Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак, кам'янецький кат, подолянський злодіюка, самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень, а нашого Бога дурень, свиняча морда, кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі козаки відказали, плюгавче! Невгоден єси матері вірних християн! Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць на небі, год у книзі, а день такий у нас, як у вас, поцілуй за те ось куди нас!»

Пiдписали: Кошовий отаман Іван Сірко Зо всiм кошем Запорожськiм».

Втім, навряд чи подібний лист мали намір відправляти - швидше за все, наші предки просто «відвели душу», пишучи нахабну відповідь, а султану відвезли інший документ. Однак це не завадило йому отримати всесвітню популярність! Дотепні рядки перевели на більшість європейських мов, їм присвятив вірші французький поет Гійом Аполлінер і оперу - російський композитор Дмитро Шостакович.

Репродукція з бурштину картини Рєпіна

Картини з бурштину Рєпіна

 

Прототипи та характери - хто послужив натурщиком для полотна?

Картина Рєпіна знаменита не тільки через свою барвистість і багатоплановість - не менш цікаві і її персонажі. Майстер зобразив як своїх сучасників, так і простих людей - він шукав незвичайні типажі всюди, часом змальовуючи обличчя прямо в дорозі. Отже, хто показаний на панно?

Зовнішність чоловіки в шапці з довгими вусами, який регоче запозичена у Яна Францевича Ціоглінского - викладача малювальної школи Імператорського товариства заохочення мистецтв. Незважаючи на те, що цей учасник петербурзького творчого об'єднання був поляком, він органічно вписався в суспільство запорожців.
Молодий красень в темному кунтуші та чорній шапці з білим околишем - син баронеси Варвари Ікскуль-Гільденбандт і троюрідний племінник композитора М. І. Глінки. Тоді він був камер-пажем при царському дворі - ймовірно, Рєпін зустрів його під час одного з імператорських прийомів.
Козак, що стоїть поруч з юнаком з перев'язаною головою - Микола Дмитрович Кузнецов. Грек за національністю, він керував класом батального живопису в Академії мистецтв, заснував Одеське літературно-артистичне товариство та Товариство південноросійських художників. А ще чоловік прославився своєю незвичайною силою та любов'ю до розіграшів. За задумом Іллі Юхимовича, разом з попереднім персонажем він уособлює образи Андрія і Остапа - синів Тараса Бульби.

А головного героя повісті М. В. Гоголя можна побачити в правій частині картини - це високий чоловік в червоному жупані та підбитим світлим хутром шапці. Його прототипом є професор Петербурзької консерваторії Олександр Іванович Рубець - син польських шляхтичів. Він чудово грав на бандурі, а також зібрав понад 6 тис. народних пісень, билин та дум.

Через Тараса визирає сумовитий худий козак з довгими вусами. Це соліст Маріїнського театру Федір Гнатович Стравінський (батько великого композитора). Цікаво, що в юності він довго вагався між кар'єрою музиканта і художника.
Похмурий запорожець у жовтій накидці і високій чорній шапці - колекціонер та меценат Василь Тарновський (молодший). Йому належав маєток Качанівка, де влітку 1880 р жив І. Ю. Рєпін, змальовуючи кращі раритети зборів - шаблю Богдана Хмельницького, гетьманські універсали, клейноди, особисті речі І.Мазепи, П. Полуботка і К. Розумовського.
Крім того, там живописець накидав ескіз ще одного героя - одноокого чоловіка з вибитим зубом, вбраного в рваний одяг. Таким прототипом козака Голоти послужив кучер В. Тарновського - Никишка. Художник встиг зафіксувати нетверезого слугу, поки він переправлявся на поромі через Дніпро.
Опис картини був би неповним без згадки центрального персонажа - Івана Дмитровича Сірка. Майстер написав його з генерала-ад'ютанта, а згодом - київського, подільського і волинського генерал-губернатора Михайла Івановича Драгомирова. Він прославився як провідний військовий педагог свого часу і автор блискучого «Підручника тактики». А ще чоловік часто ставав героєм байок - зокрема, він відправив імператору Олександру III телеграму «Третій день п'ємо за здоров'я Вашої Величності», а солдат назвав не інакше як «святою худобою».
Поруч з ним видніє молодий бурсак, підстрижений «під макітру». Це графік, фольклорист та етнограф Порфирій Денисович Мартинович. У 1873-1881 рр. він навчався в Петербурзькій Імператорської Академії мистецтв, де не зміг закінчити курс через важку хворобу. Але на одному з практичних занять з усміхненого юнака зняли гіпсову маску - саме нею і керувався Рєпін, малюючи свого козака.
Лисий запорожець на передньому плані, сидить спиною до глядача - ватажок дворянства Катеринославської губернії і обер-гофмейстер двору Його Імператорської Величності, Георгій Петрович Алексєєв. Дізнавшись, хто автор картини, він погодився позувати, але коли поміщику пояснили, в якому вигляді потрібно постати на полотні, він з обуренням відкинув пропозицію художника. Тоді Ілля Юхимович вдався до хитрощів - він замалював чоловіка, поки той розглядав колекцію монет Д. І. Яворницького. Довірливий нумізмат розкусив підступ лише тоді, коли витвір представили публіці, і дуже образився на змовників.
До речі, Дмитро Іванович Яворницький теж є на картині - він показаний в образі писаря. Подібний вибір не випадковий, адже саме знаменитий історик був головним консультантом і натхненником живописця. Але при створенні ескізу не обійшлося без труднощів - коли чоловік приїхав в майстерню художника, він був надзвичайно похмурим. Рєпін зміг викликати у нього посмішку, тільки вручивши журнал з карикатурами.
Напівголий козак з картами в руках - вчитель народної школи Костянтин Дмитрович Белоновський. Малюючи його в такому вигляді, майстер підкреслював чесність гравця - адже без сорочки не можна заховати туз в пазуху або рукав.
Татарин в тюбетейці написаний зі студента відповідної національності. А його широку посмішку художник запозичив у ... черепа запорожця, витягнутого з археологічного розкопу поблизу Січі.
А ось ким був дідок з трубкою в беззубих яснах, дослідникам так і не вдалося встановити. Відомо лише, що Рєпін зустрів його на пристані м. Запоріжжя.

Як склалася доля витвору «Запорожці пишуть листа турецькому султану»?

Історія створення картини була досить незвичайною, але на цьому її пригоди не завершились. Спочатку шедевр критикували (в тому числі і за «історичну недостовірність»), що не завадило йому заслужити успіх на виставках в Росії, Угорщині, Німеччині, Швеції та США. А в 1892 р полотно придбав сам Олександр III за нечувану суму в 35 тисяч рублів! У царській колекції воно знаходилося до 1917 р, а після повалення правителя витвір помістили в Російський музей.

Друга версія картини 1889 р., що зберігається в Харківському художньому музеї
Друга версія картини Рєпіна

Існує і другий варіант картини, поступається оригіналу в розмірах - І. Е Рєпін працював над ним в 1889 р, але так і не закінчив. Зараз полотно зберігається в художньому музеї м. Харків.

І, зрозуміло, Ви завжди можете купити самоцвітну репродукцію шедевра, скориставшись послугами інтернет-магазину «Янтар Полісся»!

Категории

Схожі статті в блозі

«Тайна вечеря» - геніальна робота Леонардо да Вінчі

«Тайна вечеря» - геніальна робота Леонардо да Вінчі
count-view 45735 date 09/12/2015
Якщо говорити про пам'ятки мистецтва і культури, що мають світове ...

Невимовна краса космосу - все про картину «Зоряна ніч»

Невимовна краса космосу - все про картину «Зоряна ніч»
count-view 26536 date 20/09/2016
Далекі, холодні та прекрасні зірки завжди приваблювали людину. Вони ...

Шедеври українського генія - секрети та особливості картин Т. Г. Шевченка

Шедеври українського генія - секрети та особливості картин Т. Г. Шевченка
count-view 12663 date 20/10/2016
Малюнок і слово - як розвивався талант Жіночі образи на полотнах Т. Г. ...

Переглянуті товари

Отримайте знижку - 3%

Підпишіться на наші новини

УкрБурштин