20 липня (2 серпня) православні християни відзначають день пророка Іллі — одного з найшанованіших старозавітних святих. В Україні це свято має не лише релігійне, а й глибоке культурне значення, адже з іменем Іллі пов’язано чимало народних прикмет, заборон і повір’їв. Вважається, що саме з цього дня літо починає згасати, а природа — змінюватися. У статті розглянемо, що не можна робити на Іллі, які існують прикмети та як це пов’язано з духовною і народною традицією.
Пророк Ілля в народному уявленні
У народній уяві пророк Ілля — не просто біблійний праведник, а грізний вершник на вогненній колісниці, який мчить небом, керує грозами, дощами та блискавками. Саме тому його вважали «грозовим святим», що карає за непослух і нечисті діла.
Таке уявлення не випадкове — після хрещення Русі багато християнських образів «перейняли» функції язичницьких богів. Пророк Ілля у свідомості народу замінив давньослов’янського Перуна — бога грому і блискавки. Таким чином християнська віра гармонійно переплелася зі стародавніми віруваннями, створивши унікальну народну традицію.
Основні заборони у день Іллі
Свято Іллі завжди вважалося особливим і навіть суворим днем, тому в народі склалося чимало заборон, яких намагалися дотримуватись, аби не викликати гніву пророка.
- Не можна працювати в полі, на городі чи у дворі
Вважалося, що в цей день не можна порушувати спокій природи, бо Ілля може вдарити блискавкою або наслати негоду. - Не можна купатися у водоймах
За повір’ям, саме 2 серпня Ілля «кидає лід у воду» — відтоді вода «холоне» й стає небезпечною. Купання могло накликати хворобу чи навіть смерть. - Не можна голосно кричати, сваритися, лаятися
Вважалося, що лайка та сварки у день святого можуть накликати грім або іншу кару. - Не можна проводити гучні свята, весілля
День пророка вважали не святковим, а скоріше стриманим. Весілля чи гучні гуляння могли образити святого. - Не можна працювати з металом (ковальство, ремонт техніки)
Усе, що пов’язане з вогнем, металом і блиском, могло «привабити» блискавку — тому цим уникали займатися.
Прикмети, пов’язані з цим днем
З днем пророка Іллі пов’язано чимало природних прикмет, які допомагали передбачити погоду та врожай:
- Якщо на Іллі дощ — рік буде врожайний.
- Якщо грім — буде багато меду.
- Якщо день сухий — зима буде холодною і сніжною.
- Ілля “ключі від літа тримає”: після нього — перші ознаки осені, стає прохолодніше.
Ці прикмети передавались з покоління в покоління й досі збереглися в українському фольклорі.
Символічне значення заборон
Чи справді всі ці заборони — лише забобони? У народній культурі вони мали глибший зміст. День Іллі — це день єднання з природою, розуміння її сили й непередбачуваності. Заборони закликали людину до стриманості, шанобливого ставлення до сил небесних і до себе самої.
Водночас, цей день мав і духовне значення: уникання сварок, тяжкої роботи та розваг допомагало зосередитися на внутрішньому — молитві, спокої, вдячності за врожай.
Сучасне сприйняття: дотримуватися чи ні?
Сьогодні дехто продовжує дотримуватись заборон на Іллі, інші — сприймають їх як частину фольклору. З погляду церкви, забобони не мають духовної сили, однак традиція святкування пророка Іллі — важлива та шанована. Церква закликає не зосереджуватися на страхах, а на прикладі самого Іллі — його вірі, мужності й духовній силі.
Водночас, збереження народних уявлень про цей день — частина культурної спадщини українського народу, яка заслуговує на повагу та цікавість.
День пророка Іллі — це не просто церковне свято. Це яскравий приклад того, як глибоко в українській культурі переплелися християнство та давні народні уявлення. Заборони, прикмети й повір’я не лише відображають страх перед силами природи, але й закликають до стриманості, пошани й вдумливого ставлення до життя. І незалежно від того, віримо ми в прикмети чи ні — знання цих традицій допомагає нам краще зрозуміти себе і свій народ.
